Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло запит щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операції зі списання кредиторської заборгованості до настання строку позовної давності за неоплаченими товарами/послугами покупця - боржника, визнаного банкрутом, та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) надає індивідуальну податкову консультацію.
Щодо податку на додану вартість.
Згідно із пунктом 1 статті 37 та пунктом 1 статті 40 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2343) у випадках, передбачених Законом №2343, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, у якій призначає ліквідатора банкрута.
Відповідно до пункту 2 статті 41, пункту 1 статті 44, пункту 1 та пункту 5 статті 45 Закону №2343 ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, після чого здійснює продаж такого майна. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому статтею 45 Закону №2343. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Пунктом 1 та пунктом 2 статті 77 Закону №2343 визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Оскільки кредиторська заборгованість за неоплаченими товарами/послугами, у зв’язку з укладенням мирової угоди з кредитором або визнанням такої заборгованості погашеною за недостатністю майна покупця, визнаного банкрутом, підлягає списанню, то товари/послуги, внаслідок придбання яких виникла така заборгованість, вважаються безоплатно отриманими, а покупець за такими товарами/послугами втрачає право на податковий кредит.
Отже, якщо покупець сформував за товарами/послугами податковий кредит, то на дату списання заборгованості він зобов’язаний відкоригувати суму такого кредиту на підставі бухгалтерської довідки шляхом внесення відповідного запису до розділу ІІ податкової декларації з податку на додану вартість.
Щодо податкового обліку з податку на прибуток.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу податкова консультація надається з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №446/2011 зі змінами та доповненнями (далі – Положення), Міністерство фінансів України здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.
Розгляд звернень підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства фінансів України, а також стосовно актів, які ним видаються, здійснюється Міністерством фінансів України (підпункт 13 пункту 5 Положення).
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку доходів регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі - П(С)БО 15), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. N 290 із змінами і доповненнями.
Пунктом 5 зазначеного Положення (стандарту) передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції.
Таким чином формування доходів підприємства здійснюється відповідно до загальних правил ведення бухгалтерського обліку у порядку визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Об’єкт оподаткування по податку на прибуток буде визначатися на загальних підставах відповідно до Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу.
Заступник начальника Головного управління
ДФС у Закарпатській області Ю.Ю. Сакалош