Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло лист щодо формування статутного капіталу за рахунок майнових прав і повідомляє наступне.
Відповідно до п.52.1 статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) податкова консультація надається з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).
Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статтею 2 Закону України від 19 березня 1996 року №93/96-ВР ”Про режим іноземного інвестування” із змінами та доповненнями (далі – Закон №93) визначені види іноземних інвестицій.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
валюти України - відповідно до законодавства України;
будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
інших цінностей відповідно до законодавства України.
Щодо впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток операцій з внесення нерезидентом-засновником майнових прав до статутного капіталу резидента повідомляємо наступне.
Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
Облік доходів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. N 290 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N860/4153 (далі – ПСБО № 15).
Згідно п.5 ПСБО № 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Облік витрат регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. N 318 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N27/4248 (далі – ПСБО № 16).
Згідно п.6. ПСБО № 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Разом з цим зазначаємо, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Таким чином, об'єктом оподаткування з податку на прибуток, у разі прийняття платником рішення про незастосування коригувань, є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Заступник начальника
Головного управління Ю.Ю. Сакалош