Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло звернення щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання нерезидентом на митній території України послуги з відбору води і на території країни нерезидента послуги з аналізу цієї води, а також відображення даних операцій в декларації з податку на додану вартість та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.
Підпунктом „б” пункту 185.1 статті Податкового кодексу визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Місце постачання послуг залежить від конкретних послуг, які надає продавець-нерезидент. Місце постачання визначають за приписами пунктів 186.2, 186.3 та 186.4 статті 186 Податкового кодексу.
Зокрема, відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.
Таким чином, якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі постачання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування. Операції з отримання послуг від нерезидента не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ за умови, що місце постачання таких послуг відповідно до статті 186 Податкового кодексу розташоване за межами митної території України та зазначені операції підтвердженні відповідними первинними документами (угода, акт виконаних робіт тощо).
Разом з цим слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства України платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Податковим кодексом.
З метою правильного визначення КВЕД для послуг, зазначених у зверненні, платнику податку слід звернутися до Державної служби статистики України.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – Порядок). Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, відображаються у рядку 6 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з податку на додану вартість (пункт 3 розділу V Порядку) та у рядку 11.4 розділу ІІ «Податковий кредит» декларації з податку на додану вартість (пункт 4 розділу V Порядку).
Джерело інформації: загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Державної фіскальної служби України (http://zir.minrd.gov.ua);
Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).
Заступник начальника
ГУ ДФС у Закарпатській області Ю.Ю.Сакалош