Щодо коригування фінансового результату при операціях з нерезидентами

опубліковано 17 квітня 2026 о 09:26 Розділ: Новини

Фахівці ГУ ДПС у Закарпатській області роз’яснюють, чи збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг реалізованих нерезидентам, організаційно-правову форму якого включено до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04 липня 2017 року № 480, у разі надання таким нерезидентом довідки (іншого офіційного документа) про сплачений нерезидентом податок на прибуток (корпоративний податок) та яким вимогам має відповідати такий документ.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду визначено ст. 140 ПКУ.

Абзацом третім п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Згідно із відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 ПКУ, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п.п. 140.5.4, 140.5.5 прим. 1 та 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 розд. III ПКУ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 266, – якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес – реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені п.п.140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначені підпункти ст. 140 ПКУ не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог п. 103.5 ст. 103 ПКУ, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Таким чином, платник податків, який проводить операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ за умови надання документа, який підтверджує сплату саме таким нерезидентом, який є контрагентом платника податків, податку на прибуток (корпоративного податку) у державі його реєстрації у періоді здійснення операцій, який виданий уповноваженим органом зазначеної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України.

 ДПС у Закарпатській області