Гуртожитком визнається спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, призначений для проживання працівників, службовців, студентів, учнів та інших громадян у період роботи або навчання.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки. При цьому база оподаткування визначається за загальною площею відповідного об’єкта нерухомості.
Для фізичних осіб контролюючий орган обчислює базу оподаткування на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідних правовстановлюючих документів.
Водночас гуртожитки прямо визначені законодавством як об’єкти нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Реєстрація об’єкта нерухомості у Державному реєстрі як «Будівля гуртожитку» свідчить про його статус як цілісного об’єкта права власності. Тимчасове невикористання будівлі у зв’язку з простоєм або використання окремих її приміщень у комерційних цілях, зокрема передача їх в оренду, лізинг чи позичку, саме по собі не змінює статусу будівлі як гуртожитку.
Отже, якщо відповідно до правовстановлюючих документів та відомостей Державного реєстру об’єкт нерухомості зареєстрований як «Будівля гуртожитку», така будівля не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, незалежно від факту її тимчасового невикористання або використання окремих приміщень у комерційних цілях.
ДПС у Закарпатській області