Роз’яснення НАЗК щодо декларування доходів державними службовцями
опубліковано 17 квітня 2020 о 11:30 Розділ: Новини
Дані для заповнення декларації можна отримати дистанційно
У період карантину фахівці з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Закарпатській області рекомендують суб’єктам декларування дотримуватися усіх заходів безпеки із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Зібрати інформацію для заповнення декларації можна не виходячи з дому, за допомогою урядових електронних сервісів та кваліфікованого електронного підпису.
Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суб’єкти декларування отримують інформацію, яку необхідно зазначити у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації.
Інформацію до розділів 8 «Корпоративні права» та 9 «Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації можна отримати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Онлайн-сервіс Електронний кабінет водія надасть інформацію про транспортні засоби, які перебувають в особи на праві власності. Отримана інформація знадобиться при заповненні розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби».
Відомості про доходи можна отримати, сформувавши запит в електронному кабінеті на сайті Державної податкової служби України за посиланням. Також інформацію про отримані протягом року доходи можна знайти на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Власники повітряних суден знайдуть необхідну інформацію у Реєстрі цивільних повітряних суден України.
Власники морського та річкового транспорту отримають інформацію в Судновій книзі України та Державному судновому реєстрі.
Інформацію щодо зареєстрованих патентів на винаходи, корисні моделі, промислові знаки та іншу, що необхідна для заповнення розділу 6 «Нематеріальні активи», можна знайти за посиланням.
З правилами користування зазначеними реєстрами можна ознайомитись на сайтах відповідних органів державної влади.
Важливо: інформація, яка міститься у реєстрах, може бути неповною та періодично оновлюватися. Також нагадуємо, що у 2020 році термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення продовжено до 1 червня.
Хто і за яких умов має декларувати здійснені операції з купівлі-продажу валюти?
Фахівці з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Закарпатській області наголошують, що 02.04.2020 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило Роз’яснення щодо застосування оновленого антикорупційного законодавства, зокрема стосовно вимог щодо фінансового контролю в частині відображення відомостей про здійснені операції з купівлі-продажу валюти.
Суб’єктам декларування слід враховувати, що при операціях з купівлі-продажу валюти здійснюється не лише видаток (тобто не лише витрата коштів), а й набувається новий актив – грошові кошти у новій валюті.
До яких суб’єктів декларування застосовується ця вимога?
Положення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, що набула чинності з 1 січня 2020 року) застосовуються до:
1) суб’єктів декларування – службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції»);
2) суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції»).
За яких умов треба декларувати відомості про здійснення операції із купівлі-продажу валюти?
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкт декларування має повідомити про це НАЗК протягом 10 днів з моменту настання такої зміни. Суттєвою зміною у майновому стані вважається здійснення разового видатку на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (станом на 5 квітня 2020 року – 105 100 грн). Ця норма стосується й операцій з купівлі-продажу валюти.
Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному вебсайті Національного агентства. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування подаються виключно в електронній формі, їх паперова копія не подається.
В повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування заповнюється розділ 9 «Видатки» шляхом обрання у полі «Вид видатку» позначки «Придбання», а в полі «Предмет правочину, який спричинив видаток» – позначки «Інше» з подальшим зазначенням «Придбання валюти …» (вказати, національної чи іноземної). Обов’язково мають бути заповнені поля «Країна, у якій було здійснено видаток», «Розмір видатку» у грошовій одиниці України (гривні), «Дата здійснення видатку».
Розділ 7 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування при цьому не заповнюється.
Разом з цим видаток слід відобразити також у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щорічної декларації. При цьому він зазначається у грошовій одиниці України (гривні). Розділ 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» щорічної декларації у зв’язку зі здійсненням операцій з купівлі-продажу валюти не заповнюється.
Звертаємо увагу:
1. Суб’єктам декларування інших категорій подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані при здійсненні операцій з купівлі-продажу валюти не потрібно.
2. Обов’язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування у зв’язку зі здійсненням видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлено лише з 1 січня 2020 року.
Купівля та обмін валюти на суму більше 50 прожиткових мінімумів підлягає декларуванню
Здійснюючи операцію з обміну валюти, особа набуває новий актив – грошові кошти у новій валюті. Цей правочин підлягає відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у випадку, коли розмір разового видатку чи вартість предмета правочину перевищує суму 50 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатних осіб. Для цілей декларування розмір прожиткового мінімуму застосовується той, що встановлено на 1 січня відповідного року. У 2020 році 50 ПМ становить 105 тис. 100 грн.
Крім того, у разі здійснення разового видатку на купівлю валюти на суму, яка перевищує 50 ПМ, суб’єкт декларування, на якого поширюються вимоги частини другої статті 52 Закону, повинен подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.