Чи має право СГ реалізовувати пальне на АЗС без застосування реєстраторів розрахункових операцій?Розділ: Новини

Згідно з п.п. 14.1.141 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Пунктами 1, 2 та 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, зокрема, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів;

надавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні послуг в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції;

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО), та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Згідно з ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції /газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до п. 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1442) торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі – АЗС), автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.

Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (п. 9 Постанови № 1442).

При цьому, для реалізації пального на АЗС використовуються спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які включені до окремого розділу Реєстру РРО.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації пального на АЗС зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування, ціни та обліку кількості.

ДПС у Закарпатській області