Як визначаються податкові зобов'язання, якщо коригування податкових накладних проведено до складання зведеної накладної в тому самому періоді?
опубліковано 12 лютого 2026 о 13:40 Розділ: Новини
Фахівці ГУ ДПС у Закарпатській області повідомляють, як визначити податкові зобов’язання відповідно до вимог ст. ст. 198 та 199 ПКУ, якщо за податковими накладними, складеними на платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, коригування кількісних та/або вартісних показників здійснено у тому самому періоді, до моменту складання таким платником зведеної податкової накладної?
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися у визначених п. 198.5 ст. 198 ПКУ операціях.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015№ 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за№ 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307:
у графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку№ 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);
у графі 10 вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до п. 198.5 ст.198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
у графі 11 – сума ПДВ 16 Порядку № 1307).
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5–9 не заповнюються, крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, в яких графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5–9 заповнюються.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування) до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Враховуючи те, що податкова накладна є розрахунковим документом, яка підтверджує факт придбання товарів/послуг та є підставою для нарахування податкового кредиту, то у разі здійснення коригування сум ПДВ, відповідно до ст. 192 ПКУ, розрахунок коригування є невід’ємною частиною такої податкової накладної.
Отже, оскільки зведена податкова накладна складається з урахуванням вимог, викладених у п. 11 Порядку № 1307, не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, то у разі, якщо за податковими накладними, складеними на платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до ст. ст. 198 та 199 ПКУ, коригування кількісних та/або вартісних показників здійснено у тому самому періоді, до моменту складання таким платником зведеної податкової накладної, показники у зведеній податковій накладній зазначаються загальною сумою з урахуванням розрахунку коригування. При цьому у графі 2 зведеної податкової накладної реквізити розрахунку коригування не відображаються.
ДПС у Закарпатській області