Лист ГУ ДФС у Закарпатській області № 1837

Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло запит щодо оподаткування операцій з повернення майна (обладнання), ввезеного як внесок у спільну інвестиційну діяльність, та безоплатної передачі нерезидентом такого майна резиденту України та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) надає податкову консультацію.

Згідно з абзацом другим підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до підпункту 14.1.185 «г» пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу з метою оподаткування постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.191 г) пункту 14.1 статті 14 постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу.

Таким чином, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Щодо оподаткування операції з безоплатної передачі нерезидентом обладнання на митній території України.

Податок на додану вартість.

Згідно із підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 186.1 статті 186 Податкового кодексу місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).

Враховуючи те, що місцем постачання необоротних активів є фактичне його місцезнаходження, то постійне представництво, яке зареєстроване платником ПДВ, при здійсненні ним операції з постачання товарів, розташованих на митній території України, повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Якщо нерезидент не має постійного представництва на території України або його представництво не зареєстроване платником ПДВ, то при здійсненні операції з постачання товарів, що розташовані на митній території України, податкові зобов’язання не нараховуються.

Одночасно повідомляємо, що згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу платником ПДВ є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ. Перелік осіб для цілей розділу V Податкового кодексу визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Щодо податкового обліку з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу податкова консультація надається з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №446/2011 зі змінами та доповненнями (далі – Положення), Міністерство фінансів України здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності.

Розгляд звернень підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства фінансів України, а також стосовно актів, які ним видаються, здійснюється Міністерством фінансів України (підпункт 13 пункту 5 Положення).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку доходів при безоплатній передачі майна (обладнання) регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" (далі - П(С)БО 15), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. N 290 із змінами і доповненнями.

Пунктом 5 зазначеного Положення (стандарту) передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції.

Таким чином об’єкт оподаткування по податку на прибуток буде визначатися на загальних підставах відповідно до Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу.

Заступник начальника Головного управління

ДФС у Закарпатській області                                                                 Ю.Ю. Сакалош