Лист ГУ ДФС у Закарпатській області №3005

Головне управління ДФС у Закарпатській області на лист щодо відображення неприбутковою організацією витрат з реєстрації ОЗББ та відповідно до п.52.1 статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі – Кодексу), надає в межах компетенції індивідуальну податкову консультацію.

Щодо формування витрат неприбутковою організацією.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, при обліку витрат неприбуткової організації слід керуватись Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV).

Отже, з питання відображення в бухгалтерському обліку витрат доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.

Щодо питань оподаткування ПДФО, ЄСВ та ВЗ.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб, регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст.165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст.164 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено статтею 168 Кодексу.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року N71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Згідно із пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Кодексу.

Разом з тим, пп.1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Закон України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464), яким регулюється нарахування і сплата єдиного соціального внеску, визначає перелік платників цього внеску (ст.4 Закону №2464) і базу для його нарахування (ст.7 Закону №2464). При цьому база для нарахування ЄСВ вказана для кожного виду платників, зазначених в ст.4 Закону №2464.

Крім того, пунктом 1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Щодо виплати готівкових коштів. 

Питання готівкового обігу у підприємств (підприємців) всіх форм власності регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Виплата готівкових коштів має проводитись із врахуванням вимог зазначеної Постанови.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Заступник начальника

Головного управління Ю.Ю.Сакалош