Лист ГУ ДФС у Закарпатській області № 11

Головне управління ДФС у Закарпатській області розглянуло звернення, отримане листом відділення у м.Ужгороді Ужгородської ОДПІ щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення та порядку реєстрації податкових накладних на реалізацію підприємством, яке використовує пільгу; щодо оподаткування юридичною особою операцій по договору за виконану роботу, укладеному з фізичною особою, а також щодо документального оформлення даних операцій та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) в межах компетенції повідомляє наступне.

Пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу визначено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу починаючи з 01.01.2017 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Щодо документального оформлення операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування юридичною особою операцій по договору за виконану роботу, укладеним з фізичною особою.

Статтею 1 глави 1 розділу І Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV із змінами та доповненнями (далі Цивільний кодекс), визначено, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються цивільним законодавством.

При цьому, цивільним законодавством передбачено, що немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

У статті 2 глави 1 розділу І Цивільного кодексу зазначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Статтею 11 глави 2 розділу І Цивільного кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 глави 52 Цивільного кодексу).

Враховуючи вище викладене, оскільки ТОВ «Укрвугілляресурс» планує заключити договір на виконання роботи по прибиранню офісу із фізичною особою, такий договір по суті є цивільно-правовим.

Відповідно до пункту 18.1 статті 18 Податкового кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Відповідно до підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (абзац другий пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу).

Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також пунктом 16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу (підпункт 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу (підпункт 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого обліку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 (далі - Порядок).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція № 5).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону №2464).

Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Джерело інформації: загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Державної фіскальної служби України (http://zir.minrd.gov.ua);

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України надає відповіді на запитання платників податків з питань застосування податкового законодавства за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Заступник начальника

Головного управління      

ДФС у Закарпатській області        Ю.Ю.Сакалош