Сектор з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Закарпатській області інформує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 № 140-IX внесені деякі суттєві зміни до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон).
Зокрема:
1. Статтею 1 Закону:
- значно розширено коло осіб у визначенні терміну «близькі особи».Згідно нового визначення цього терміну, «близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта»;
- змінено визначення «члени сім’ї»:
«а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
2. Стаття 36 Закону доповнена пунктом 6:
«Вимоги цієї статті не поширюються на:
1) осіб, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
2) депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі)».
3. Особливу увагу звертаємо на зміни, що внесені до статті 45 Закону «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»:
- пункт 4 викладено в наступній редакції: «Упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів», а також до статті 46 Закону «Інформація, що зазначається в декларації»:
- абзац перший у пункті 1 частини першої викладено в наступній редакції: «прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»;
- абзац третій у пункті 1 частини першої викладено в наступній редакції: «особи, зазначені у підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, - також відомості про назву конкурсної комісії, до складу якої вони входять (входили);
- пункт 51 частини першої викладено в наступній редакції: «юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", "траст" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
- перше речення пункту 6 доповнено словом «криптовалюти»: «нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті криптовалюти»;
- в абзаці першому пункту 7 слова «отримані (нараховані) доходи» замінено словами «отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї»;
- перше речення пункту 8 викладено в наступній редакції: «наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах»;
- частину першу статті 46 доповнено пунктом 81 такого змісту:
«81) банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї»;
- перше речення пункту 9 викладено в наступній редакції: «фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення», а останнє речення цього пункту виключено;
- у пункті 10 слова «видатки та всі правочини» замінено словами «видатки, а також будь-які інші правочини»;
- частину другу цієї статті доповнено абзацами другим і третім такого змісту:
«Національне агентство визначає у формі декларації дані, що повинні зазначатися з метою ідентифікації фізичних або юридичних осіб, у тому числі іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, а також об’єктів декларування, інформація щодо яких подається у декларації.
Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду»;
- у частині четвертій цієї статті слова «відповідно до абзаців другого і третього» замінено словами «відповідно до абзацу другого»;
- статтю 46 доповнено приміткою такого змісту:
«Примітка. У цілях розділу VII цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації»;
4. У частині другій статті 52 перше речення абзацу першого викладено в такій редакції:
«2. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство»;
- крім цього, частину другу статті 52 доповнено абзацом другим такого змісту:
«Положення частини другої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону»;
5. Статтю 521 викладено у наступній редакції:
«Стаття 521. Особливості здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб
1. Стосовно осіб, зазначених у підпунктах "в", "г", "д", "е", "з", "и" пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством.
Члени сім’ї осіб, зазначених в абзаці першому частини першої цієї статті, які є суб’єктами декларування відповідно до цього Закону, з метою збереження державної таємниці зазначають дані про таких осіб в обсягах, формі та за змістом, що унеможливлюють розкриття їх належності до зазначених органів.
Ця стаття не поширюється на посадових осіб, які призначаються та звільняються з посад актами Президента України та Верховної Ради України, що не становлять державної таємниці. Такі особи подають декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в загальному порядку відповідно до розділу VII цього Закону».
Звертаємо увагу також на те, що внесені зміни в Закон України «Про державну службу».
Зокрема, пункт 3 частини першої статті 84 викладено в такій редакції:
«1. Підставами для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є:
3) набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов'язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування».