Хустські податківці поінформували керівництво Драгівської ТГ про визначення МПЗ та новації РРО

Напередодні податківці Хустської ДПІ ГУ ДПС у Закарпатській області провели робочу зустріч з керівництвом Драгівської територіальної громади. Фахівці ДПС поінформували учасників зустрічі, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Податківці зауважили, що МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Надано роз’яснення по порядку реєстрації ПРРО, а саме:

- обов’язок використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій набрав чинності ще із 01.01.2022. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) не застосовують, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (п. 12 розділ ІІ Закону про РРО).

Тож, використання РРО/ПРРО наразі є обов’язковим для:

- ФОП ІІ-ІV груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу;

- ФОП на загальній системі оподаткування.

Виняток становлять:

ФОП І групи;

ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking;

ФОП ІІ-ІV груп, які здійснюють торгівлю на селі за таких умов:

річний обсяг доходу на один структурний підрозділ за рік не перевищує 1 млн грн;

торгівля здійснюється не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами;

СГ не здійснює дистанційну торгівлю товарами;

орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про обов’язкове застосування РРО.

З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року № 3219-ІХ, який, зокрема, вносить зміни в частині застосування відповідальності за порушення вимог Закону про РРО.

Зміни передбачають:

звільнення СПД від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО, вчинені у період з 01.01.2022 до 01.10.2023. Крім відповідальності за порушення порядку розрахунків при продажу підакцизних товарів, діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти та у сфері організації та проведення азартних ігор;

з 01.10.2023 знову застосовуватимуться штрафи за порушення порядку використання РРО/ПРРО. З 01.10.2023 від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО звільняють суб’єктів (крім порушень порядку розрахунків при продажу підакцизних товарів), вчинені при продажу товарів/послуг на:

тимчасово окупованих територіях — по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій — по дату завершення бойових дій;

територіях можливих бойових дій — по дату припинення можливості бойових дій.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначають відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуть (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

До закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 01.08.2025 встановлено зменшений розмір штрафних санкцій за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документу або видачу його на неповну суму покупки, що застосовують до ФОП-єдинників, не платників ПДВ, які здійснюють торгівлю. Крім продажу підакцизних, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медпризначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння. Розмір штрафу — 25% вартості проданих з порушенням товарів/послуг за порушення, вчинене вперше та 50% за кожне наступне порушення. Раніше — 100% та 150% відповідно.

Який алгоритм реєстрації РРО/ПРРО?

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за формою № 1-РРО).

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за формою № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі. Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора. Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО). Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

За матеріалами Хустської ДПІ

ГУ ДПС у Закарпатській області