Фахівці ГУ ДПС у Закарпатській області роз’яснюють, чи має право приватний навчальний заклад (неприбуткова організація) прийняти та використовувати благодійну допомогу в грошовій формі від фізичної особи (мецената) для часткової компенсації вартості навчання учнів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), регулюються нормами ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, визначення компетенції державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон № 2145).

Пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас п. 133.4 ст. 133 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

В загальному порядку обов’язковими умовами для організації у статусі неприбуткової є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ (з урахуванням положень п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Щодо закладів освіти, то їх організаційно-правовий статус регламентується ст. 22 Закону № 2145.

Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів: бюджетна установа, неприбутковий заклад освіти, прибутковий заклад освіти.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною третьою ст. 78 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів; добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб.

Зауважимо, що згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

При цьому Закон № 2145 не визначає статус приватних закладів освіти виключно як неприбуткових організацій.

З урахуванням викладеного, оскільки проведення підприємницької діяльності має на меті одержання прибутку, здійснення навчання у приватному закладі освіти на платній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

Тож, якщо приватний заклад освіти здійснює навчання шляхом надання освітніх послуг на платній основі, а також інші види діяльності, спрямовані на отримання прибутку, такий заклад освіти не може мати статус неприбуткової організації.

З урахуванням викладеного вище, оскільки інформації недостатньо щодо визначення джерел фінансування освітньої діяльності приватного навчального закладу на постійній основі, а також вбачається, що надходження безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань від фізичних осіб у вигляді благодійної допомоги можуть бути спрямовані на покриття витрат із надання освітніх послуг, тобто фактично як оплата таких послуг під виглядом благодійних внесків, тому формування висновку щодо дотримання приватним навчальним закладом вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ при наданні ним освітніх послуг у статусі неприбуткової організації не є можливим.

При цьому необхідним є розгляд відповідних установчих документів приватного закладу освіти, умови надання ним освітніх послуг та їх документальне оформлення тощо.

Водночас кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

 ДПС у Закарпатській області