Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду для захисту свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності за цивільним законодавством України становить три роки.

Водночас для спорів, що виникають із договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, може застосовуватися Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка набула чинності для України з 1 квітня 1994 року. Відповідно до Конвенції строк позовної давності становить чотири роки.

Чотирирічний строк застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, якщо договір підпадає під дію Конвенції та комерційні підприємства сторін на момент укладення договору знаходяться у Договірних державах. При цьому перелік держав – учасниць Конвенції необхідно перевіряти саме на дату укладення договору, оскільки склад її учасників може змінюватися. Конвенція також передбачає окремі винятки щодо договорів, на які її положення не поширюються.

Важливим є визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності. За загальним правилом Конвенції право на позов, що виникає внаслідок порушення договору, виникає в день такого порушення. Для вимог щодо дефектів або іншої невідповідності товару умовам договору цей строк обчислюється від дня фактичної передачі товару покупцеві або відмови покупця прийняти товар. У разі обману строк починається від дня, коли обман був або міг бути розумно виявлений.

Якщо продавець надав гарантію на товар на визначений строк, перебіг позовної давності за вимогами, що випливають із такої гарантії, починається з дня повідомлення покупцем продавця про обставину, яка є підставою для вимоги, але в будь-якому разі не пізніше закінчення строку дії гарантії.

У разі поставки або оплати товару частинами позовна давність обчислюється окремо щодо кожної частини — з дня відповідного порушення. Якщо ж за договором сторона має право вимагати його припинення у зв’язку з порушенням і скористалася таким правом, перебіг строку щодо відповідних частин починається з дня подання відповідної заяви іншій стороні.

Конвенція також встановлює граничне обмеження: незалежно від інших її положень строк позовної давності в будь-якому разі закінчується не пізніше 10 років від дня його початку.

Таким чином, під час розгляду спорів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності необхідно насамперед визначити, чи підпадають відповідні договірні відносини під дію Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів. Якщо Конвенція застосовується, основним є чотирирічний строк позовної давності з урахуванням спеціальних правил щодо його початку та граничного десятирічного строку.

Якщо ж Конвенція до відповідного договору не застосовується, строки позовної давності визначаються відповідно до Цивільного кодексу України, зокрема загального трирічного строку, якщо для конкретної вимоги не встановлено інший строк.

Отже, при вирішенні спорів за зовнішньоекономічними договорами важливо враховувати не лише загальні правила українського цивільного законодавства, а й положення міжнародних договорів, які можуть встановлювати інший строк позовної давності.

                                                                      ДПС у Закарпатській області