Анульовані (списані) банківські кредитні кошти оподатковуються

Останнім часом набули актуальності судові справи між платниками податків та податковими органами щодо оподаткування анульованих (списаних) банківськими установами кредитних коштів, а саме, оподаткування  додаткового блага громадян.

На думку громадян, внаслідок списання банківських кредитів ( в т.ч. споживчих), які були надані на підставі договірних зобов’язань між кредитором і позичальником, не відбувається збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, а тому у них відсутній і об’єкт оподаткування в розумінні положень  Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Натомість органи ДПС, керуючись ПКУ, оподатковують такі кошти податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками, визначеними ст. 167 ПКУ, діючими на дату списання анульованого боргу. Починаючи з 01.01.2016 і на даний час базову ставку ПДФО було уніфіковано та вона становить 18 %. Проте в 2011–2014 роках основна ставка ПДФО становила 15 % та 17 % (від суми доходів, що перевищувала 10 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного податкового року   (далі - МЗП)), у 2015 році – 15%, та 20% (від суми доходів, що перевищувала 10 МЗП).  

При цьому попередньо, після анулювання боргових залишків, банківські установи також надсилають повідомлення Позичальникам про те, що анульована сума заборгованості є його доходом (додатковим благом) та підлягає сплаті у вигляді податку з доходів.

Крім положень ПКУ, такі спірні правовідносини врегульовані і нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). Так, ч.1 ст. 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Також, ст. 605 ЦКУ встановлено, що зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Разом з тим, відповідно до норм ст.165 ПКУ (в редакції чинній з 01.01.2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Тобто, з 01.01.2015 року законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. До 01.01.2015 року сума прощених відсотків за користування кредитом має включатися до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу. (Водночас, прощена (анульована)  платнику податків неустойка у вигляді пені та штрафних санкцій не є його доходом та додатковим благом).

Отже, згідно з ПКУ, у разі списання позичальнику банком кредитного боргу, такий платник податків зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації.

Відділ комунікацій

ГУ ДПС у Закарпатській області