Нюанси складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної

У якому звітному періоді покупець може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі, якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, постачальником складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації, реєстрацію якого в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено? 

Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних операціях.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Таким чином, якщо виникли підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ для зменшення податкового кредиту, але реєстрацію відповідного розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг, зупинено, то платник податку – покупець повинен у звітному (податковому) періоді, протягом якого був проведений такий перерахунок, самостійно зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.

Водночас, у податковому періоді, у якому за результатами проведеного перерахунку зменшено (у тому числі на підставі бухгалтерської довідки) суми ПДВ, що були віднесені до податкового кредиту при придбанні з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або часткового використання в неоподатковуваних операціях, платник податку може скласти розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. При цьому, у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування платник податку має право зменшити суму податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) того звітного (податкового) періоду, у якому складено розрахунок коригування, а у разі його несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у декларації того звітного (податкового) періоду, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

 ДПС у Закарпатській області