Порядок нарахування та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок) врегульовано нормами ст. 266 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Платники Податку – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункт 266.7 статті 266 Кодексу).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), то він має право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку (стаття 50 Кодексу).
Водночас у період дії воєнного стану в Україні підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначені тимчасові особливості справляння Податку, відповідно до яких платники Податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з Податку за відповідний податковий період.
Пресслужба Державної податкової служби України