Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні податкової декларації з ПДВ?

Податківці інформують, чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21). У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. 

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. 

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї Додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2). 

Додаток 2 містить 4 таблиці. У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах. При цьому: 

у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення; 

у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа. 

Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періоди виникнення таких сум. 

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 

Невірне зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника та періоду складання податкової накладної свідчить про формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами податкового та бухгалтерського обліку і відповідно неправомірного декларування від’ємного значення податку. 

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 

Зокрема, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ. 

Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, шо вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

Діяння, передбачені п. 123.1 ст.123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

Отже, у випадках вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах передбачених статтею 123 ПКУ.

ДПС у Закарпатській області